Про прогалини в українському законодавстві, що мають право бути врахованими в судових процесах (у т. ч. шляхом винесення окремих ухвал Суду) та потребують заповнення з метою нівелювання ризиків військового стану (військових конфліктів, масових заворушень, тощо) або про норми Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» №1792 від 20 грудня 2016 року, що більше ніж десять років поспіль не реалізовані.
Підготувала: Людмила ОНИЩЕНКО,
кандидат наук з державного управління,
м. Київ, Україна
Анотація. Однією з неврахованих на економічному фронті в умовах військового стану в Україні причин затягування слухання в Суді через блекаути у електропостачанні та повітряні тривоги, - відсутність перестрахованих політичних ризиків національних експортерів та інвесторів (засновників юридичних осіб в Україні) через неналежну інституційну діяльність страховика, що майже за вісім років з дати державної реєстрації так і не перестрахував на міжнародному ринку жодного комерційного та/або некомерційного ризику майнових інтересів українського експортера, пов’язаних з повним або частковим невиконанням зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Ключові слова: перестрахування політичних ризиків; експортно-кредитні агентства як світова система страхування, перестрахування та гарантування захисту (у .ч. від ризиків війни); офіційно підтримувані експортні кредити; Arrangement on Officially Supported Export Credits; перестрахування на міжнародному фінансовому ринку страхових послуг (у .ч. від ризиків війни); розумний строк розгляду справи в судовому процесі; інвестиційні ризики (у т. ч. атомних станцій, залізниць, повітряних суден); зовнішньоекономічний договір; політичні (некомерційні) ризики; судовий захист інвестицій; шахрайство при укладанні зовнішньоекономічних договір та страхування відповідальності за виконання таких зовнішньоекономічних договір.
Вступ. «Під час вирішення питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, в якій на початку судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та враховувати те, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності», - правова позиція, викладена в Постанові Верховного Суду[1] від 02 квітня 2025 року у справі №369/2256/20.
Затягування слухання в Суді після 24 лютого 2022 року через блекаути у електропостачанні та повітряні тривоги – нажаль є реаліями сьогодення або наслідками неперестрахованих політичних ризиків для учасників судових процесів в Україні.
Multilateral Investment Guarantee Agency (скорочено – MIGA) або в перекладі на українську «Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій» (одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, заснована в 1988 році, членом якої Україна стала з 1994 року) у 2014 році (більш ніж одинадцять років тому) оприлюднило звіт World Investment and Political Risk[2] (або українською «Світові інвестиції та політичні ризики»).
Перестрахування політичних ризиків (у т. ч. через невиконання умов зовнішньоекономічного контракту, стороною якого є резидент України через бомбардування, підрив, пожежі, що призвели до руйнування виробничих потужностей українського товаровиробника, знищення товарної продукції, загибелі або примусової евакуації персоналу, неможливості надання послуг українського походження тощо) на підставі норм міжнародного права Рамкової домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року (The Arrangement on Officially Supported Export Credits[3]) у далекому 2013 році для юридичних осіб резидентів України (експортерів та інвесторів (засновників юридичних осіб в Україні), - було відсутнє.
Теза, що лунала на підтримку прийнятого 20 грудня 2016 року Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» №1792 (зі зміненою у 2022 році назвою на «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності»; далі – Закон №1792): «Якби не виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Донецького та Луганського регіонів через політичні ризики (у т. ч. ризики війни) були застраховано та перестраховані на міжнародному фінансовому страховому ринку за правилами міжнародної рамкової домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року і п’яти додатків до неї, - то міжнародний страховий ринок політичних ризиків (у т. ч. і до 2013 року страховий ринок політичних ризиків Російської Федерації) повинен був взяти у перестрахування частину цих ризиків на своє утримання на довгостроковій основі», - загубилась в повітрі кабінетів державного управління.
Станом як на 24 лютого 2022 року, так і станом на липень 2026 року Рамкові домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року (The Arrangement on Officially Supported Export Credits), - залишились не імплементованими в українське законодавство.
Основна частина. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону №1792 (в редакції станом 20 грудня 2016 року) Кабінет Міністрів України мав у двомісячний строк з дня набрання чинності Закону №1792 вжити заходів щодо приєднання України до рамкової домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року і п’яти додатків до неї та долучення до робочої групи з експортних кредитів та кредитних гарантій.
Наступний зміст листа[4] Мінекономрозвитку України на адресу Народного депутата України Галасюка В.В. (вих. №4231-03/27211-01 від 07.08.2017) дещо розкриває проблеми того, чому не вийшло у двомісячний строк з дня набрання чинності Закону №1792 вжити заходів щодо приєднання України до рамкової домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року і п’яти додатків до неї та долучення до робочої групи з експортних кредитів та кредитних гарантій:
«Стосовно приєднання України до Домовленості. В Секретаріаті ОЕСР було з'ясовано та ініційовано процедуру приєднання України до робочої групи з експортних кредитів і кредитних гарантій ОЕСР у якості запрошеного учасника до Домовленості. ix Зокрема, приєднанню до роботи цих органів має передувати включення України до переліку країн, які потенційно можуть бути запрошені до участі в роботі.
Процес включення відбувається у три етапи: спершу кандидатура держави погоджується в обох органах, потім - Комітетом міжнародних відносин, і на сам кінець - Радою ОЕСР.
Станом на сьогодні пропозиція щодо включення України до списку запрошених учасників зазначених органів пройшла без зауважень перший етап та готується до розгляду на Комітеті у серпні 2017 року.
Найвірогідніше, що остаточне рішення щодо звернення України буде прийняте на засіданні Ради ОЕСР у вересні 2017 року.
За інформацією представників Управління з експортних кредитів та Директорату глобальних відносин ОЕСР наразі немає доцільності проводити додаткову роботу серед країн-членів Організації на підтримку кандидатури України, оскільки відсутні будь-які передумови щодо блокування українського звернення членами відповідних органів та країнами-членами ОЕСР. Більше того, на практиці Комітет зовнішніх відносин і Рада ОЕСР завжди дослухаються до бажання членів профільного органу залучити до своєї роботи нову країну та підтримують запропоновану кандидатуру.
Просимо також врахувати, що Домовленість з офіційно підтримуваних експортних кредитів є юридичним інструментом робочої групи з експортних кредитів кредитних гарантій ОЕСР, можливість приєднання до якого (як і до будь-якого іншого інструменту) розглядається виключно після участі зацікавленої країни в засіданні робочої групи з експортних кредитів і кредитних гарантій ОЕСР в якості запрошеного учасника. Більше того, під час першої участі в засіданні українська делегація повинна буде презентувати національну експортно-кредитну політику (конкретні питання та теми, що цікавитимуть країн-членів, будуть надіслані разом із запрошенням на засідання), і лише після цього можна буде розглядати можливість приєднання до самої Домовленості.
Також, Мінекономрозвитку здійснило неофіційний переклад (219 стор.) Домовленості та надало відповідні документи МЗС для здійснення їх офіційного перекладу у відповідності до "Порядку здійснення перекладу багатосторонніх міжнародних договорів України на українську мову", затвердженого постановою КМУ від 17 березня 2006 року №353.
На сьогодні МЗС надіслало Мінекономрозвитку офіційний переклад: Принципів та методичних рекомендацій щодо просування сталих практик кредитування при наданні офіційних експортних кредитів країнам з низьким рівнем доходу (листопад 2016 року переглянута версія), прийнятих 15-16 листопада 2016 року, Рекомендації Ради з питань загальних підходів щодо офіційно підтримуваних експортних кредитів, а також екологічної та соціальної експертизи (далі "Загальні підходи"), прийняті Радою ОЕСР 06 квітня 2016 року, Рекомендації Ради ОЕСР щодо хабарництва та офіційно підтримуваних експортних кредитів, прийнятих Радою ОЕСР 18 грудня 2006 року. Офіційний переклад Домовленості наразі здійснюється…»
До 24 березня 2022 року Україна так і не приєдналася до рамкової домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року і п’яти додатків до неї та долучення до робочої групи з експортних кредитів та кредитних гарантій.
24 березня 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства» № 2154-IX.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону №1792 (в редакції після 24 березня 2022 року) Кабінет Міністрів України має вжити заходів щодо приєднання України до рамкової домовленості з офіційно підтримуваних експортних кредитів 1978 року і п’яти додатків до неї та долучення до робочої групи з експортних кредитів та кредитних гарантій.
Одночасно, згідно частини 9 статті 11«Порядок та умови надання державної та іншої фінансової підтримки експортної діяльності» Закону №1792, - надання державної та іншої фінансової підтримки експортної діяльності повинно здійснюватися з урахуванням положень Угоди про офіційно підтримувані експортні кредити (Arrangement on officially supported export credits), укладеної членами Організації економічного співробітництва та розвитку, Рекомендації Ради Організації економічного співробітництва та розвитку щодо підкупу та офіційно підтриманих експортних кредитів, та зобов’язань України як члена Світової організації торгівлі, зокрема вимог Угоди про субсидії і компенсаційні заходи.
Для українського експорту та залучення міжнародного фінансування Угода про офіційно підтримувані експортні кредити (Arrangement on officially supported export credits) відіграє ключову роль, оскільки у т.ч. визначає межі, в яких іноземні державні експортні агентства (наприклад, Euler Hermes, SACE чи Bpifrance) можуть страхувати інвестиції та кредити для українських покупців.
За одним і тим самим страховим випадком не повинно двічі (або тричі чи більше) виплачуватися відшкодування інвестору.
Але Суди України, судові експерти не мають ані правової можливості, ані технологічної можливості перевірити, наприклад, факт того, чи було інвестиції інвесторів (засновників юридичних осіб в Україні) застраховано від політичних ризиків (у т. ч. через невиконання умов зовнішньоекономічного контракту, стороною якого є резидент України через бомбардування, підрив, пожежі, що призвели до руйнування виробничих потужностей українського товаровиробника, знищення товарної продукції, загибелі або примусової евакуації персоналу, неможливості надання послуг українського походження тощо) одночасно і в Euler Hermes, і в SACE чи і в Bpifrance.
Висновки. Викладене вище, нажаль свідчить про юридичні прогалини, за яких:
країну-агресора убезпечено від юридично визнаного на всіх шаблях міжнародних відносин механізму несення фінансової відповідальності у статусі перестраховика втрачених інвестицій інвесторів (засновників юридичних осіб в Україні) внаслідок «руйнувань від прильоту» з країни-агресора;
Та за одним і тим самим страховим випадком є ймовірним прийняття рішення суду, за яким двічі (або тричі) чи більше може бути виплачено відшкодування за втрачені інвестиції інвесторів (засновників юридичних осіб в Україні) внаслідок «руйнувань від прильоту» на території України.
Обізнаність адвокатів, суддів, слідчих, судових експертів щодо викладених вище проблемних питань надання державної та іншої фінансової підтримки експортної діяльності на підставі положень Угоди про офіційно підтримувані експортні кредити (Arrangement on officially supported export credits), - має привести до мінімізації шахрайства. Щодо прикладу шахрайства[5] при укладанні зовнішньоекономічного договору є справа № 911/3752/23
Економічні важелі мають збалансувати мирний перестрахований та гарантований розвиток економіки України. Останнє, в свою чергу, має унеможливити затягування слухань в Суді через блекаути у електропостачанні та повітряні тривоги.
З огляду на викладене нижче наводимо відповідні матеріали:
[1] Див. електронний ресурс відкритого доступу https://reyestr.court.gov.ua/Review/126718586
[2] Див. електронний ресурс відкритого доступу https://www.miga.org/sites/default/files/archive/Documents/WIPR13.pdf
[3] Див. електронний ресурс відкритого доступу https://one.oecd.org/document/TAD/PG(2026)2/en/pdf
[4] [Див. електронний ресурс відкритого доступу https://me.gov.ua/file/6439cd84-095e-4a8d-9bae-dcfb7e0b0e7b ]
[5] Див. електронний ресурс відкритого доступу https://reyestr.court.gov.ua/Review/119167276
