Практика використання спеціальних знань під час досудового розслідування та судового розгляду для встановлення фактів відтворення праць інших авторів у наукових творах

02 грудня 2016, 09:34

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Відповідно до чинного законодавства України, для встановлення певних об’єктивних фактичних даних, які мають практичне значення для з’ясування істини у справах про визнання або порушення прав інтелектуальної власності, відповідно до діючого законодавства в Україні залучаються експерти, які в установленому порядку отримали кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Кількість експертиз у справах, в яких розглядалися питання щодо порушення авторських прав шляхом недобросовісного використання творів інших авторів для створення творів наукового характеру, перші роки після створення цього напряму судової експертизи була доволі незначною.

Між тим, останні часом можливо завдяки посиленню уваги суспільства до такого негативного явища як плагіат у наукових творах, спостерігається тенденція до збільшення кількості справ, пов’язаних із недобросовісним використанням праць інших авторів, які розглядаються переважно у цивільних та кримінальних справах.

При цьому переважна більшість справ, що стосуються порушення авторських прав або їх визнання, розглядаються саме у цивільних справах і позивачем виступає особа, яка вважає, що її немайнові або майнові права були порушені шляхом повного або часткового використання її творів.

При встановленні факту використання наукового твору експерт проводить аналіз мовних елементів досліджуваних творів, способів їх відбору, вживання, взаємного поєднання та співвідношення. При цьому аналізуються елементи змісту та форми цих творів, зокрема особливості вираження їх внутрішньої та зовнішньої форми. Так, елементами змісту творів наукового характеру є матеріал, який включає наукові факти, данні експериментів та спостережень, гіпотези, теорії тощо; а елементами форми – послідовність викладу наукових понять, логіка, система розкриття наукових ідей і розміщення матеріалу (внутрішня форма), а також мова твору зі всіма лексичними особливостями включаючи наукові знаки і символи (зовнішня форма).

У результаті аналізу наукових творів, що надавалися на дослідження, були встановлені:

  • випадки коли мало місце 100% відтворення робіт інших авторів, за виключенням зміни назви НДР та зазначених на звіті авторів,
  • включення повністю окремих розділів до НДР або монографії.
  • створення робіт на основі компіляції фрагментів робіт інших авторів із внесенням змін технічного характеру. Наприклад, у статті українського автора було виявлено відтворення дисертації російського вченого. І зміни полягали у заміни фраз «сайты телеканалов ОРТ, РТР, НТВ» на «сайти каналів 1+1, «Інтер»; «России» на «України»; «тем не менее, до сих пор российские пользователи» на «щодо української аудиторії користувачів» тощо, а також замість прізвищ окремих російських вчених зазначено прізвища українських вчених, що займаються дослідженням у відповідній сфері.
  • використання фрагментів робіт інших авторів без відповідного зазначення ім’я автора та джерела запозичення, як це передбачено законодавством.
  • відсутність недобросовісного відтворення праць інших авторів.

У зв’язку з тим, що твір наукового характеру на відміну від літературно-художніх творів, не може бути створений без глибокого дослідження праць інших вчених у певній галузі знань, відповідно, наявність у творі окремих фрагментів, що мають текстові збіги з фрагментами твору іншого автору, ще не є свідченням недобросовісного використання чужого твору.

При викладенні певних положень науковці використовують термінологічний апарат, який притаманний певній галузі науки, при цьому у гуманітарних науках (особливо у юридичних) широко використовуються мовні конструкції, що містяться у нормативно-правових актах. Тому, доволі часто можуть спостерігатися певні текстуальні збіги у роботах різних авторів, і лише після дослідження їх характеру та розміру може бути встановлено чи має місце у певному творі недобросовісне запозичення фрагментів творів інших авторів або ні.

Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення уваги правоохоронних та контролюючих органів до якості НДР, що створюються за рахунок коштів державного бюджету, до наявності фактів використання у роботах недобросовісних запозичень з раніше створених наукових праць. Так, непоодинокі випадки залучення експертів під час досудового розслідування справ щодо порушення прав інтелектуальної власності, або заволодінні коштами державного бюджету України шляхом їх безпідставного перерахування.

Ряд експертних задач, що вирішуються експертами при дослідженні літературних та художніх творів потребують значного часу та трудовитрат на їх виконання. Наприклад, коли при проведенні досліджень об’єктів авторського права вирішується задача виявлення збігу та відмінності у текстах значних за обсягом творів. В таких випадках експерту необхідно самостійно виявити всі збіги і відмінності в досліджуваних творах, та проілюструвати їх у відповідних додатках, при цьому переважна більшість експертного часу витрачається на технічну роботу по створенню таблиць збігів та відмінностей.

При цьому відсутні програмні продукти, що можуть використовуватися при проведенні судових експертиз, а існуючи програмні засоби не дають можливості повно та об’єктивно провести дослідження наданих об’єктів. Відповідно, це впливає на строки проведення експертиз та їх вартість.

Враховуючи значну завантаженість експертів, та виходячи з того, що окремі етапи проведення експертних досліджень можливо автоматизувати, ми долучилися до розробки ГО «Інформаційно-комунікаційний менеджмент інтелектуальної власності» Системи автоматизованого контролю прав на об’єкти інтелектуальної власності. Ця Система розроблена з метою забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення плагіату у вищих навчальних закладах, наукових установах та спеціалізованих вчених радах.

У зв’язку з набуттям чинності наказу МОН України «Про оприлюднення дисертацій та відгуків офіційних опонентів» від 14.07.2015 № 758 прогнозується збільшення кількості виявлених фактів недобросовісного запозичення результатів праць інших вчених у дисертаційних роботах. Застосування цієї Системи ми сподіваємося буде ефективно для використання у вищих навчальних закладах програмного забезпечення для перевірки на плагіат не тільки у дисертаційних роботах аспірантів та докторантів, а також у дипломних, курсових й інших кваліфікаційних роботах.

Завдяки автоматизації обробки певних неструктурованих даних очікується зниження термінів проведення експертиз, що призведе до скорочення строків досудового розслідування та розгляду справ у судовому провадженні.

Джерело:  Матеріали круглого столу «Формування академічної доброчесності та механізмів запобігання та протидії плагіату в наукових творах в Україні / МЮ України, НДЦСЕПІВ. – К.: Видавництво Ліра-К, 2016. – С. 23-26.

 

Кісіль Наталія Валеріївна