8 лютого 2017 року Комітетом з питань науки і освіти Верховної ради України на виконання Закону України «Про вищу освіту» в частині діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти було прийнято рішення, у п. 5.6 якого було зазначено про необхідність прискорення створення Національного репозитарію академічних текстів з метою відстеження текстових запозичень у наукових, навчальних і науково-методичних працях науково-педагогічних і наукових працівників, докторантів, аспірантів і студентів та у дисертаційних і кваліфікаційних роботах здобувачів наукових ступенів та вищої освіти.
Передбачається, що репозитарій академічних текстів стане загальнодержавною електронною базою, де будуть накопичуватись, зберігатись та аналізуватись вітчизняні академічні тексти наукового, науково-технічного та освітнього характеру.
Як справедливо зазначено у п. 1.6. проекту Положення про Національний репозитарій академічних текстів, результати перевірки академічних текстів на наявність текстових запозичень за допомогою ресурсів Національного репозитарію не може бути свідченням відсутності академічного плагіату. Ми цілком погоджуємося з цим тезисом, оскільки певні досліджувані твори можуть містити недобросовісне запозичення фрагментів творів, які оприлюднено в інших країнах чи створено у рамках виконання службових обов’язків на певних підприємствах тощо, відповідно ці об’єкти не можуть міститися у вищезазначеному репозитарію.
Виходячи з аналізу експертної практики можемо констатувати, що останнім часом спостерігається чітка тенденція до збільшення кількості судових розглядів щодо порушення авторських прав при створенні наукових творів та неправомірного використання в них праць інших авторів. Переважна більшість таких спорів розглядається у цивільному судочинстві, а позивачем виступає особа, яка вважає, що її немайнові або майнові права були порушені шляхом повного або часткового використання її творів. Також спостерігаємо посилення уваги правоохоронних та контролюючих органів до якості науково-дослідних робіт, а також використання в них недобросовісних запозичень з раніше створених наукових праць, особливо якщо вони створені за рахунок коштів державного бюджету та є підстави для кваліфікації за фактом заволодіння коштами державного бюджету України шляхом їх безпідставного перерахування.
На наш погляд, Національний репозитарій академічних текстів не дасть можливості повністю запобігти плагіату у академічній сфері, між тим за його допомогою буде забезпечено більш ефективне відстеження наявності недобросовісного використання праць інших авторів, що у цілому, сподіваємося, позитивно впливатиме на посилення уваги авторів академічних текстів до необхідності дотримання добрих звичаїв при використанні фрагментів творів.
Кісіль Наталія Валеріївна
