7-8 листопада 2017 року директор Центру судової експертизи та експертних досліджень Ігор Вадимович Стародубов і заступник директора Центру судової експертизи та експертних досліджень Наталія Валеріївна Кісіль прийняли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання судової експертизи і криміналістики», яку організував Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М. С. Бокаріуса з нагоди 100-річного ювілею з дня народження відомого українського правознавця-криміналіста, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України – Михайла Васильовича Салтевського.
Більше 100 делегатів, в тому числі представники судово-експертних установ Туреччини, Республіки Білорусь, Республіки Молдова, Республіки Литва, Республіки Казахстан, Республіки Вірменія брали участь в заході. Під час роботи конференції було заслухано доповіді, присвячені пам’яті Михайла Васильовича та обговорено актуальні питання судової експертизи, що ставляться як у нашій країні так і в іноземних державах.
Учасники конференції обмінялися практичним досвідом та науковими ідеями у галузі криміналістики та судово-експертної діяльності. Зокрема, у перший день конференції, заступник директора Центру судової експертизи та експертних досліджень
Наталія Валеріїна Кісіль виступила з доповіддю на тему
«Перспективи розвитку судової експертизи в сфері інтелектуальної власності після реформування законодавства України», з текстом якої ви можете ознайомитися
тут.
Довідково:
Михайло Васильович Салтевський (1917 - 2009) зробив особливий внесок у загальну теорію криміналістики та судової експертизи, а також розробку їх методологічних засад. Його ідеї знайшли своє відображення у понад 240 наукових працях, підручниках, навчальних та практичних посібниках. Певним синтезом його діяльності, як зазначають вчені, є видання у 1997 році посібника під назвою «Криміналістика у сучасному викладі юристів».
У роки війни Михайло Васильович добровольцем пішов на фронт, служив командиром розвідувального відділення, був нагороджений трьома бойовими орденами та 17 медалями. Після війни понад 15 років працював у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, де за час роботи виконав значну кількість особливо складних експертиз та запропонував новий метод вимірюваної фотографії та ідентифікації звукових пристроїв.
У 1969 році – захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні основи встановлення групової належності в судовій експертизі (методичні та правові проблеми)».
У подальшому свій величезний досвід Михайло Васильович передавав студентам, викладаючи криміналістику у Харківському юридичному інституті та Харківському національному університеті внутрішніх справ. Під його керівництвом було підготовлено та успішно захищено 5 докторських та понад 40 кандидатських дисертацій.
